Неперевершена життьйева казка

Перегорнула не одну сторінку в книжці,
З назвою цікавою, - життя.
В нім виявились різними доріжки,
Не кольоровим, -  вишиття.

Розірвана шматками доля,
Яка у прірву завела.
Пульсує з болем моя скроня,
Покрита сріблом голова.

Як я хотіла  розтоптати,
Із гнівом кинуті слова.
У світі треба все передбачати,
Це мудрість правди світова.

І пробачати, - так буває важко,
У Бога допомоги я прошу.
І знаю, в смутку зійде його ласка,
В небо крилами, напасті я здійму.

Неперевершена життєва казка,
Засяє світлом, поглинаючи пітьму.
Людська гармонія, і зірвана в ній маска,
Поверне, сподіваюсь, -  красоту.


Рецензии