З любов ю та пошаною!
Я дивлюся в ці очі, там де мудрість живе,
Там де темрява ночі загадково пливе.
Там де радість і смуток, там де вічна любов,
Українська, шляхетна, в тій природі є кров.
Ви проста і відверта, щира і молода,
І душа ваша чиста, як джерельна вода.
Ви, як зоряна фея, що спустилась з небес,
Антоніночка мила, чудо Ви, із чудес!
Ви нам подруга, мати, ви як рідна сестра.
Епостасій багато в тім немає моста,
Де якісь перепони, чи величності грат,
І доріжка до серця не холодний асфальт.
Із духмяних травинок, що у лузі ростуть,
Із тонких пелюстинок, тих, що квітками звуть.
Ви як радість весняна, як травнева краса,
Жінка ви променева, надзвичайно ясна.
Хай Господь Вам дарує дуже довге життя,
Хай удача крокує, піде геть маяття.
Україночка мила, ми вклоняємось Вам,
Із пошаною низько, Вашим славним рокам.
© Copyright: Светлана Камышная, 2012
Свидетельство о публикации №112061306021
Свидетельство о публикации №112061306021
Рецензии