Береза пiшла у пiтьму...

* * *

Береза пішла у пітьму —
Стовбур тоненький біліє.
І сам пропадаю.
                Кому
Про це розповісти зумію?

На міну наступить!
                І пил —
До неба.
              Мов хмара нависне.
А кров так і бризне із жил,
І віття покручене зблисне.

Куди ти?
                Не треба образ,
Ну хочеш — впаду на коліна?
Та все обривається враз,
Та вибух у серці —
                як міна...

Діброва шкереберть летить!
І там, де ми разом стояли,
Лиш листя сухе шелестить
Та корені вбиті —
                із ями.


Рецензии