Ми зустрілися біля фонтану.
Ти запала мені до душі.
"Як зовуть тебе, люба?" "Світлана" -
Ніжний голос мене ворожив.
Говорили ми довго з тобою
Про турботи складного життя.
Вже в той день я був повен любов'ю.
Закохавсь, як оте хлопченя!
Гарна врода і лагідне серце,
Тонкий стан і прозора душа...
Відчинила тоді мені дверцю, в рай земний,
Я ступать поспішав.
У щасливий маєток солоди,
У тепло твоїх світлих очей...
Нам ще й досі дарує природа
Шлях чумацький зіркових ночей!
Свiтлана
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112061100794
Свидетельство о публикации №112061100794
Рецензии
