Рум’яне золото на землю опадає,
Хмаринки плачуть сріблом-кришталем.
Природа очі вітром обтирає,
Прощаючись з останнім журавлем.
Холодний щем несуть владарки-ночі,
Мереживом квітчаючи траву.
Фарбує осінь контур вуст дівочих,
Підводить чорним борозну-брову.
Багряний день в осінньому полоні.
Відверто розкошує листопад.
Розкрила ніч в простягнутій долоні
Зіркових візерунків циферблат.
Ліси й сади вже стали менш тінисті.
Повітря чисте, пряне і в’язке.
Калина уквітчалася намистом.
Проміння дня – холодно-боязке.
Розщедрившись, художник-листопад
Додав краси кленовій голові.
Сріблиться рос кристальний виноград, -
То сльози осені застигли на траві.
Чари осенi
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №112061100737
Свидетельство о публикации №112061100737
Рецензии