Град великий,
дзвін роздольний.
Світ ще більший —
грізний, вольний.
На Вкраїну стеле шлях,
Де гуляє турок-лях.
Що він в «руській» крівці спільній
Розшолопа?..
Заметільний
Степ курить.
Сурмлять полки.
...Буде знати стяги ції,
Пригада шаблі-кийки!
До Варшави-Візантії
ген пустився навтьоки...
Нам посивіє чуприна,
Та свобідним
Буде шлях!
...Й притьмом пані Катерина
нас розпустить по домах.
Де ти, бідний,
Де ти, рідний,
Нерозумний турок-лях?!
Біль отецький,
діло кепське:
Як не кинь —
Усюди клин.
І невже це навіки —
Піч,
та сни,
та матюки?
Як не кинь...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112061106222
Свидетельство о публикации №112061106222
Рецензии