Стогiн, стогiн, по дiбровi...
Стогiн, стогiн по дiбровi.
Язики з корiнням
Рвано.
Очi десь у ровi —
Кинутi насiнням —
Проростають, не гадають,
Кого там не видно
I чому вiтри гойдають
Спорожнiлi гнiзда.
I за що воно так завше —
Кара та погуба,
Чом ти, вузле, зав’язався
Болем нерозрубним.
Свидетельство о публикации №112061104866