1
Допоки на колесуваннi,
На дибi зживатимеш грiх,—
Його вже в пустельнiм буранi
Не видно. Лиш котиться смiх.
Його однесло десь на iншу
Дорiжку. Мотузку й ножа
Вручило — водити i вiшать,
Як наша не йтиме душа.
Не це їй потрiбно, звичайно,
Та вибору густо хiба?
Звивання або завивання —
Такi нам судились хлiба.
2
Два чи три — як мало варiантiв!
Спати, наче маком опоїв
Хтось.
Чи сухожилля у атлантiв
Рвати,— дай обвалiв, дай боїв!
Щоб тримати небозвiд самому.
А воно... по силоньцi хiба?
I впадеш, але не на солому —
На уламки стiн. Нема раба?
Нi, встає, нi, борсається, бродить —
Нiби знов напився дурману.
Знову нивку байдуже скородить,
Вкотре потай дума про вiйну.
Варiанти
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112061104845
Свидетельство о публикации №112061104845
Рецензии