Горобинi ночi

Відьма в ступі. Коні вкупі.
Тупіт.
                З мущира стріля,
Мов козак, пророк Ілля,
Розтинає ночі глупі —
Лиш в моє вікно вціля.

Ні стежини, ні старшини...
Хто б сказав —
                кохана де?
Гейкну коней з конюшини
Та кийка у небо кину —
Буду ждать, коли впаде.

Рік і вік його не чути,
Тільки тупіт, грюкіт, стукіт —
Відьма в ступі не вгава...
Наче прорвано загату —
Злива!
                Б’є гармата в хату.
Ще живу... А ти жива?


Рецензии