В чеканнi суду

Випручавсь якось,
                вернувся,
Збувся ярма
                і — помер...
Зсунувся в яму,
Незчувся —
Влип до катів-ненажер.
Кості згризають і душу,
В штольні загнали і тут...
Пут не порвати?..

— Я мушу
Знати,
                чи скоро той суд?!
Всім —
                і вовкам, і овечкам,
Всім —
                і царям, і псарям...

— Ярма — на плечі!
...А втеча
Знов неможлива, затям!

                1989


Рецензии