Трикутник знявсь,
Подавсь у вирій.
Кого шука? Дочку? Синка?
І журавель заплакав сірий,
Сльоза, як с л о в о , обпіка:
«...От заживем,
Лиш повернуся.
Хай без ноги... Але живий!»
Услід кричать домашні гуси,
І завиває чорторий,
І темний криж на кладовищі
Рвонувсь —
а хтось внизу трима...
І той трикутник — вище, вище,
І зграя в ряд його прийма.
І батько дивиться з могили,
Свій давній лист благословля,
С л о в а у нім важкі, як брили,
А от летить.
Двигтить земля!
Усе на ній —
надій руїни,
І злети духу, і хрести —
Своїх шука поміж чужини...
Не зимувать
Летять листи.
Перелiтнi листи
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112061103684
Свидетельство о публикации №112061103684
Рецензии