Між нами таки війна,
Пощади ніхто не жде!
Кохана тепер: "Вона" -
З стрільби починає день.
Мир навіть не сниться нам -
Запеклі ми вороги.
І як пояснить синам,
Що так оддаєм борги
За нашу любов сліпу,
За те, що такі вже є...
Надію із мрій зліплю,
Та побут її зжує.
Запекло фронти гудуть:
Усе, як було, без змін.
І знову на мій редут
Упало чимало мін.
Напевно, здаватись час,
Бо рідне гублю, гублю...
До того ж давно скуча
Дружина, яку люблю.
10.06.2012
Мiж нами таки вiйна...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112061006167
Свидетельство о публикации №112061006167
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
