Так сумно на душі мені сьогодні.
Мене не можеш ти по справжньому любить.
Душа моя розбилася в безодні.
І серце так пронизливо болить.
Забути іншого не можеш ти ще досі.
Він зник. Одну покинув і пішов.
Я йшов по світу мовчазний та босий,
І біля прірви, я тебе розгублену знайшов.
Хотіла ти у відчаю стрибнути.
Я звяв тебе за руку і спинив.
Можливо і не так все мало бути,
Але хіба ж перед тобою завинив?
Тоді дивився довго тобі в очі.
Мені крізь сльози посміхнулась ти.
Спитала тихо : "Поруч бути хочеш?,
Чи не боїшся часом висоти?"
Я відповів: "Нічого не боюся!
З тобою хочу бути назавжди!"
Мене штовхнула з прірви в легкім русі.
Сказала ти: "Ну що ж, тоді лети!"
Розбиті мрії і надії всі розбиті,
Але безмсертний я, лиш тіло можна вбить.
Та пам'ятай, що навіть на тім світі.
Я буду все одно Тебе Любить...!
Я Буду все одно Тебе Любить
© Copyright: Сергей Перепелица, 2012
Свидетельство о публикации №112061001038
Свидетельство о публикации №112061001038
Рецензии
Які чудові рядки... відчуваеш тремтіння тої душі, яка падала...
Шальная Метелица 09.08.2015 20:02 • Заявить о нарушении
Шальная Метелица 09.08.2015 20:02 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.