Договiр

Мені здається я зробив жахливу річ
и сповна за це плачу
в моему серці щось палає наче піч
вогня якого я хочу і все ж його мочу

дивний я, мабуть гадають люди
страх я бачу в їх очах
завджи так мабуть буде
але скоро я піду і згасне мій очаг

нащо вірші я пишу не знаю
це як спогади вони мені мабуть
як ті сніжинки за вікном я таю
коли пишу ці строки і далі йду я в путь

шукаю те що всі шукають
але нікому не кажу вони і так все знають
за легендою вона десь є
але неодмінно в душу хтось плює

я не боюся прикрого рядка
це те що в мене на душі
і не кажіть що тут немає рими
бо може я й не хочу щоб була

я ллю у буквах почуття
і якось байдуже до рими
мені погано, як в багні життя
а ви всі ходите у гримі

я душу проміняв
і матерію отримав
дурнів бог мене обняв
і ляпаса життя від нього я отримав

сьогодні буду я блукати містом
шукаючи відраду серця
боже я нагадую тісто
в яке підсипали багато перцю.

і ніхто нічо не зрозуміє
а й справді дивний я
а може хтось зуміє
звортній відлік до кінця життя поставлю я.
356



Grey. 1.01.2012
11:17