- Про що ти думаєш?
- Так, про дощі,
Що дріботіли ще торік по парасолі,
І в мене голосом вливалися вірші,
Твої всесильні, і мої, такі ще кволі.
Я про погоду думаю.
- Смішна…
Навіщо думати? Зручніш шукати в гуглі.
-А я про неї... Жаль весна пройшла,
І одцвіли кульбабок голівки округлі.
-А ти про що?
-Ні, краще не кажи,
Я так... Дарма, пробач, що я спитала,
У тебе там, мабуть ідуть дощі?
А знаєш, я їх вчора малювала…
-Що снилось?
-Так... Минулі сни,
Я безліч раз цієї ночі просиналась,
Згадавши про самотність однини,
Ні, не скажу неправди, снився - ти.
Про що...
© Copyright: Фиолетта, 2012
Свидетельство о публикации №112060903034
Свидетельство о публикации №112060903034
Рецензии