Усе це можна й розлюбити,
Піднятись нібито над цим...
А чим же жити, чим же жити
Серед чужинських
Теплих зим?
Неначе й холоду немає,
А лиш сльота, а лиш сльота,
И ніхто не зна, ніхто не знає,
Що самота, що самота...
Що ти ідеш-бредеш снігами —
Ковзка дорога,
Бідний крам...
І голос мами, голос мами
Лід
випробовує на злам.
Нехай побачать, як гарячі
Невдержні —
Зливою поллють!..
Не по-дитячи ти заплачеш:
До всіх любов.
До себе — лють.
Чуже тепло
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112060901898
Свидетельство о публикации №112060901898
Рецензии