Когда все песни вдруг замрут от холодов...

                По мотивам произведения:
                http://stihi.ru/2009/08/19/7232
                Коли скiнчаться всi мої пiснi
                (Катя Андриенко)

Коли  скінчаться всі мої пісні,
І піду мовчки у пустельний край зимовий,
Тобі залишу радісний  свій спів,
Моя останняя і грішная любове.

Підхопить рано жайвір на зорі,
Коли у снах блукають кучеряві клени,
Дзвінке, бадьоре, чисте попурі
Про ніжний  оксамит очей твоїх зелених.

Промінчик сонця  кине навмання
Краплинку золоту у квіти калинові,
І мов би я, зігріє звіддаля,
Твоє життя, моя  таємная любове.

Дарма, що ми не жили бік у бік,
Ми разом подумки аж поки мармурове
Торкнеться небо і твоїх повік
Серпанком небуття, моя палка любове.
====================================

Когда все песни вдруг замрут от холодов
ИЗ ЦИКЛА "ДРУГИМИ СЛОВАМИ"

Когда все песни вдруг замрут от холодов,
И молча я пойду в пустынный край олений –
Моя последняя и грешная любовь,
Тебе оставлю  своё радостное пенье.

Его подхватит жаворОнок в миг зари
Когда во сне шумят листой кудрявой клёны
И бодро, звонко, чисто брызнет попурри
О нежном бархате очей твоих зелёных.

И солнца луч, не разбирая, бросит вниз
Крупинку золота в калины цвет случайный
И, словно я сама –  твою согреет жизнь
Издалека моя любовь, что стала тайной.

Хотя не рядом шли по жизни ты и я –
Мы в мыслях вместе, пока мраморное небо
Коснётся век твоих вуалью небытья,
Любовь моя,  огонь,  пылающий сквозь небыль…


20.08.2009