Можна б i жити, город городити...

* * *

Можна б і жити —
Город городити,
Хай собі галич літа,
Хай з цього світу
В тьму, а не в жито
Стежка поволі зверта.

«Сонце низенько,
Вечір близенько...»
Блисне коса чи гроза —
Терпне серденько —
Он моя ненька:
Радість, і спів, і сльоза.

М’ята зів’яне,
Місяць загляне,
Тіні обступлять свічу.
Спізна до рана
Лезо багряне
В житі ґуля досхочу...


Рецензии