Поза обрiй предкiвщина пада...
Навзнак. Що над нею за блищак?
Зiрка чи сльоза, уже не рада
Сiятись i квiтнути, як мак?
Хто менi показує криваве
I на траур теж перекипа?
...Чорне — i налiво, i направо,
А вгорi — лиш цяточка слiпа.
Поза обрiй i собi вiдкинусь
I з повiк нi зiрки не змигну.
Загорнусь у думку журавлину,
У саєту смутку й полину.
Свидетельство о публикации №112060804558