Шльохи, кон юнктурники одвiчнi...

Шльохи — кон’юнктурники одвiчнi,
Не в системах справа, а у вас.
Ви, душею й розумом калiчнi,
На усе готовi повсякчас.

I тому iсторiї безбожнiй
I продажнiй — все нема кiнця,
Їй у грудях дрiботять
                порожнi
Вашi невгаваючi серця.

Слухати? Ну що ви. Говорити?
Помiж вас — та щоб оце менi?
Рохкайте, вищiть бiля корита
I по вуха плавайте в багнi.


Рецензии