Як упав же ти, Деннице...

* * *

Як упав же ти, Деннице,—
Піднебесся і земля
Опотворилися... Сниться,
Що Господь таки зціля!

Й, розгрібаючи руками
Жар зірок, іду я геть
Від твоєї тьми і тями,
Мо’ — не знайде сліду смерть...


Рецензии