Тридцять рокiв i три годи...

* * *

Тридцять років і три годи
Не ходив я у походи,
У льоху сидів,
Надивився див!
Голі відьми пруться в гості —
Ледь не мруть чорти од злості,
Ми ж горівку п’єм...
Де ти, Віфлієм?
Де ти, зірко новорічна?
Ані червня!
Тільки січні.
Тільки черви ждуть...
Та не тут нам путь,
А — вгорі!
Он блиска лезо
Шаблі —
                гей, на волю,
Де при березі береза,
А тополя в полі.
Був я сивим — крові вип’ю
Ворога лихого...
Світе, правлю червню-липню
Знов за молодого!
Забуваю відьом клятих,
Всі примари льоху.
Молодиці і дівчата
Признають потроху...
Ой не тут козача доля!
...Голову б покласти
При березі, при тополі —
Чи в льоху пропасти!..


Рецензии