Замрiяне хлопчисько

Ти не мене покинув -
Ти повз щастя пройшов.
Лише на словах мене цінував,
А в думках зовсім інше мав.
Ти - замріяне хлопчисько,
Для якого й небо низько.
Тебе не варта ні я,
Ні почуття, ні душа моя.
Твої обіцянки як сонечко сходять
І несподівано за обрій заходять.
Ти від мене не пішов,
Але якось іншу знайшов.
Тепер її за руку тримаєш,
Тепер лише їй обіцяєш.
Ти іншій говориш слова,
А вона, як іграшка нова -
Для неї це все щирим є.
Вона себе всю тобі віддає.
Ти її навмисно ображаєш...
Вона не помічає, дума, що кохаєш.
Просто вона ще не знає,
Що її далі в дорозі чекає.
Та ні, я на неї не сердита,
Навпаки, серцем до неї відкрита.
Бо ламаєш ти її долю
І буде образно до болю.
Будуть сльози текти по щоках,
Але зараз ще все в її руках.
Треба, щоб вона зрозуміла
І це кохання залишила,
Бо не те це почуття,
Що варте цілого життя.
Вона ще стріє свою долю,
А ти пізнаєш пекучого болю,
Хоч згубиш ще багато сердець,
Зведеш нещасні долі нанівець.
Ти зрозумієш, та буде пізно
І стане тобі на світі тісно.