Гаряче лiто

Гаряче літо.
Моя дорога, вся в сльозах,
І з білою косою
Веде мене...
... кудись...
В болючих нотах на руках.
Я сам не свій.
"Ти вже не мій!
Я - не твоя!"
О, світе, стій.
Помрій...
Помрій за мене,
бо, мабуть, я не зможу вже.
Шалений бій.
Плацдарм - це я...
І поле бою - я.
За тридцять, мабуть.
Сонце там, де має бути.
І небо там же.
Вгору очі...
Напередодні злою ночі
Страшний сей день.
Лиш я
подівся десь...
О, Боже,
ми дурні!
О, Боже,
ми самі,
Одні такі, що мучимо себе,
Чому?
І хто надав нам право
Псувати щастя
Дане нам Тобою?..
Рука...
Пуста.
Була колись
Твоя
у цій руці.
Були колись
Моря
А зараз -
Ритм із-під крану
Краплини вибили
Мені.
Була колись
Зоря
В вікні,
В твоїх очах
Родила щастя
І спогад всежиттєвий
Залишило в душі.
Так думав:
"Все!
Усьому - край!"
І знов казав:
"Це все - брехня!
Не може згинуть
Сонце."

Чогось бракує -
Я візьму
У тебе.
І ти без дозволу
Заходь,
Бери, що хочеш.
Як соплі з носа,
В мене є
Суперпігулки,
А як душі
Нема, де діти,
Я з радістю
Надам притулок.
Як хочеш -
Житимемо
Вдвох,
А хочеш -
За стіною.
Я хочу
Світ
Продовжити
З тобою.