Яка ж то дивна річ
Коли на небо місяць сходить,
І над землею панує ніч
А в серце смуток приходить...
Ти начебто і не один
Але почуваєшся одинаком,
І ця картина із картин
Знову робить тебе юнаком...
А там, десь на самоті
Чекає на тебе, твоя кохана,
І ледве сунуть кляті дні
До зустрічі, яка, така бажана...
Ти знову палиш останню цигарку
Надія тліє, неначе вмирає,
Серце палає жарко-жарко
Коли кохаєш... то, так буває...
Жадібно ловиш її слова в телефоні
Та як мало може дати розмова,
Тих фарб марких на фоні
Того, коли поруч так вам чудово...
І байдуже, що тілом вдалині
Душа моя завжди поруч з нею,
Я знаю, я вірю прийдуть ще дні
Коли буду милуватися єдиною своєю...
7.06.2012.
Так бува...
© Copyright: Порохненко Сергей, 2012
Свидетельство о публикации №112060710424
Свидетельство о публикации №112060710424
Рецензии
Надежда никогда не должна умирать!
Но, чтобы потом не жалеть -
Надо всё сделать для этого!
Рвать не спеши!..
А бездействие - смерть!..
Ан Боярский 11.03.2020 21:36 • Заявить о нарушении
Но, чтобы потом не жалеть -
Надо всё сделать для этого!
Рвать не спеши!..
А бездействие - смерть!..
Ан Боярский 11.03.2020 21:36 • Заявить о нарушении