Від її кохання стає невимовно страшно.
Згорнутись малим кошеням, забитись у темний куток.
Вона витягає із мене мене учорашню,
а я - попелясте, що лізе у чорне. Ковток
з її юності, ковток з іще прозорих зрілих.
Мої кігті тонкі хірургічно шрамують лице,
через шкіру і череп до мізків, утомлено-хтивих,
ставити експерименти. Вона має рецепт
розтоплення мого серця (немов шоколаду).
І я зализую садна по ній сухим язиком.
Мале кошеня, що боїться мух і цикади,
з долоней її напувається молоком.
Кошеня
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112060609699
Свидетельство о публикации №112060609699
Рецензии