Ми з тобою

    * * *
Ми з тобою – як оті лелеки:
Близькі, рідні й водночас чужі.
Ми з тобою поруч і далеко,
І на різних сторонах межі.

Як це сталось ми й самі не знаєм.
Винен хто? Кого тепер винить?
Та в думках ми й досі ще кохаєм
Ту прекрасну неповторну мить,

Що могла б навіки нас здружити,
Що могла б нам стільки щастя дать…
Хіба можна в світі отак жити,
Щоб ненавидіть, кохати і страждать?

Мабуть можна.  Та кому це треба?
Людям? Богу? Чи тобі й мені?
Ми вступили в суперечку з Небом,
І любов зав’яла ще на пні.

Крутить вітер вихрі над водою,
Все коротші, холодніші дні,
І як нагорода нам з тобою,
Залишились спогади одні.

Ми з тобою - близькі і далекі,
Не моя, не твій я. Ми - чужі.
Осінь вже. Дивись, летять лелеки…
Я по цей, ти ж по той бік межі.

М.Кузьменчук


Рецензии
СПАСИБО Вам за Лирику, Николай.
Не могла не перевести...несколько повольничала, в т.ч. с размером...)
http://www.stihi.ru/2014/08/26/1288
(приглашаю теперь!..:)
С уважением,
Света

Светлана Груздева   26.08.2014 05:11     Заявить о нарушении
жаль, что Вы не приходите...а с моей "подачи" и ещё перевод есть Ваших стихов:)

Светлана Груздева   29.08.2014 16:37   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.