Дум фейерверк...
Лишь день притихший смежит очи,
Мой мнимый мир восславит ночь,
Кружит цветисто, спать не хочет,
дум фейерверк унять невмочь.
Навеет сладостные рифмы
И, в розовом почти что сне,
И нежный, и неповторимый
Ты вновь являешься ко мне.
Укрыто всё волшебной мглою.
Твой облик сказочный такой.
Себе кажусь я молодою,
Умытой свежею росой.
А звёзды - ветками омелы
И мы вдвоём встаём под них.
Дрожу... Твой взгляд оторопелый...
И будто снова ты - жених...
УЯВНИЙ СВІТ.
Маргарита Метелецкая.
Уявний світ мій ніч вітає,
І тільки день принишклий смерк -
Кружляє він і розквітає,
Мов загадковий феєрверк...
Навіюються звідкісь рими...
І у рожевім напівсні
І ніжний, і неповторимий
Ти знов ввижаєшся мені...
Все вкрите чарівною млою,
Казкові обриси усі...
Собі здаюся молодою,
Купаюсь у рясній росі...
Зірки, мов гілочки омели,
І ми удвох стаєм під них...
Тремчу... Ти дивишся на мене,
Немов закоханий жених...
Свидетельство о публикации №112060507594
Катерина Крыжановская 11.06.2012 09:52 Заявить о нарушении
Бывает светлая печаль...)
Былые радости...)
С нежностью, я.
Соловей Заочник 11.06.2012 12:00 Заявить о нарушении