Ходить вітер по діброві,
Котить вітер ставом,
З очеретом йде розмова,
Щось шепоче травам.
І пішов зеленим гаєм
За село, по полю.
Десь, в якомусь тепер краї –
Така його доля.
Завтра вже далеко буде,
Де моря солоні.
Вільний він, не те що люди
У турбот в полоні.
Нас навчи, веселий вітре,
Щоб на рідній ниві
Всі були на цьому світі
Вільні і щасливі. 1969
Рай-Оленiвка Ходить вiтер по дiбровi...
© Copyright: Ив Кабачек, 2012
Свидетельство о публикации №112060505414
Свидетельство о публикации №112060505414
Рецензии