Коли б я знав, що буду мати,
Собі в жінки, таку як ти,
Раніше збудував би хату
Для втілення тої мети.
На ганку вранці, молоденька
Змогла б ти каву попивати.
Раділи б тато твій, та ненька…
Коли б нам змолоду це знати.
В відвічній, клопіткій турботі,
Постійно гірко я зітхав,
При терміновій, тій, роботі
Забув коли тебе кохав.
Тепер вже й скроні стали білі,
Та от проблем, щоб не було,
В скрутні часи ти знов при ділі,
Бо вся надія на село.
Коли ж ми змогу будьмо мати,
За... не відкохане тоді?
Щоб не робити, лиш кохати,
Бо ми ще в душах молоді.
КОЛИ Б Я ЗНАВ
© Copyright: Станислав Калиниченко, 2012
Свидетельство о публикации №112060406863
Свидетельство о публикации №112060406863
Рецензии