у безсоння в полонi
Підвіконня рахує удари важких дощових краплин.
Ніч шепоче мені на вухо, павутину думок пряде
і промотує перед очима світлі кадри старих світлин.
Де ти зараз, хороший мій? Може, теж у безсоння в полоні?
Тихий Всесвіт твоїх очей ясно дивиться вдалечінь?..
Тут без тебе жахливо холодно! І ці кляті мої солоні...
Просто хочеться до безтями на твоєму заснути плечі.
4 червня, 2о12
Свидетельство о публикации №112060404101