Щось сумне...
І біль в очах почервоніла...
В чім річ? ...
Занадто пізно зрозуміла...,
Що у добі
Годин для нас замало...
Що у тобі
Є те, що вже зламало...
Світанок
День дарує, та без тебе...
Сніданок...
Без смаку та без потреби...
Пройшла весна
Й не слід чекати дива
Чому сумна?
Тому що не щаслива....
Свидетельство о публикации №112060305204
Заволокла ночная мгла,
И боль в глазах побагровела...
Хотелось бы узнать, в чём дело?..
Я слишком поздно поняла...,
Что в сутках времени для нас
День ото дня ничтожно мало...
В тебе есть то, что вдруг сломало...
И чувств былых огонь погас.
Вновь утро дарует рассвет.
По-прежнему на сердце грустно...
Не нужен завтрак. Всё безвкусно.
Тебя со мною рядом нет...
Ещё одна весна прошла.
Так отчего же приуныла?
Мне без тебя не быть счастливой...
Напрасно я чудес ждала.
С теплом,
Инна Михайлова 2 21.04.2024 21:22 Заявить о нарушении