Моя душа...

Мені так тяжко зрозуміти,
Хочеться у вогні згоріти,
Зайти десь на край світу
В далечінь незнайому, розмаїту.

Я не можу зрозуміти,
Мені так тяжко говорити.
В моїй душі, як в темній ночі
І такі невинні сумні очі.

Вона загубилась в цьому світі,
Їй самотньо на планеті,
Вона літа, як одинокий птах
І сльози тремтять на очах.

Моїх вій змах швидкий
І сліз дощ їде гіркий.
Вони тихо стікають по щоках,
Зупиняються десь на моїх вустах.

Ніхто не баче мого страждання,
Мого серця часте побивання.
Всім чомусь байдуже до мене,
Звичайно, в них свої проблеми...

Навіщо чужим перейматися?
Навіщо зрозуміти старатись?
Моя душа так пекуче болить,
Вона гярячим полум'ям горить.

Його не можу погасити,
А тебе не можу розлюбити.
Ти навіки в душі залишився,
Але в серці чомусь загубився.


Рецензии