Я відкривала навстіж двері,
Гукала у глуху, німу стіну,
Та тільки ви мене тоді не чули,
Не знали, як на світі я живу.
Не шукайте. Не пробачу.
Не надіюсь та живу.
Ви не знали , як я плачу,
Забудьте зараз, я прошу.
Я падала.Вставала знову,
Кричала сліпо в темноту,
А ви, ні разу не підняли,
І не спитали ,як живу.
То ж не шукайте. Не пробачу,
Бо моє серце, як полинь трава,
Хоч мені гірко, я не плачу,
Я, проживу без вас одна.
Не шукайте
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2012
Свидетельство о публикации №112060203350
Свидетельство о публикации №112060203350
Рецензии