Кавуни... Неначе бусурмени...
Кавуни... Неначе бусурмени
Вкопанi до самих пiдборiдь
В зизу землю.
Лискають вогненнi
Очi. I стiкає ночі мiдь,
Так стiкає, мов із мiнарета
Муедзина спiв.
I сивий лунь
В бур’яни шугає, мов комета,
Iскрами сипнувши аж до клунь...
Свидетельство о публикации №112060203285