Тремтiв тихенько, наче нерв, листок осики

Тремтів тихенько, наче нерв,  листок осики,
Людським серцям клен тепле золото віддав.
А на узліссі  танцював  вітрисько дикий,
Плоди горобини червоні обірвав.

Вони лежали у траві такі яскраві,
Немов коралі, що бабуся берегла.
Я пам'ятаю очі матері щасливі,
Коли вона на свято  вперше одягла.

Ой, скільки весен ясних спливло за водою!..
Води річкової у море утекло.
Дитинства спогад цей залишиться  зі мною,
Ще  довго грітиме матусине тепло.


Рецензии
Я обовязково повернусь до цього вірша Віро...
Дякую Вам.

Веточка Вишни   05.07.2012 00:38     Заявить о нарушении
Тетяночко, дякую! Дійсно, помилка в слові станцював. Вираз "тремтів тихенько, наче нерв, листок осики" я десь прочитала і так у пам'яті залишився - дуже від мені сподобався. Але коли і в кого читала - не пам'ятаю. Могла б посилатися на нього, як би знала. Взагалі то ми слова і вирази самі не винаходимо, а хтось і колись до нас їх уже говорив чи писав, можливо не у такому словосполученні...

Вера Кухарук   05.07.2012 10:46   Заявить о нарушении
звісно!...
я теж - коли знаходжу свої записи інколи переживаю - чи моє...)))
Не переймайтесь! Пишіть. Мені до душі Ваша поезія Віро...

Веточка Вишни   05.07.2012 10:52   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.