Ти мiй скульптор
В душі, в думках, в своїх обіймах...
І ні на мить не відпускай.
Кохай, мій любий... так кохай, щоб аж до сонця, в небокрай...
Мою ти душу роздягай... Бери усю...
А тіло пести, наче вперше і як востанне...
До стогону... до крику... до зомління...
Цілуй... картай... милуй... ласкай...
Кусаю губи від бажання...
Мій любий, у твоїх руках - буду... як глина...
Ти скульптор мій...
Твори і надихай!!
Свидетельство о публикации №112060104079