В волосся вже лебедi пiр, я

Як місяць котився у хмарах,
Я їхав в тайгові краї.
І кожної ніченьки марив,
Бо снилися очі твої.
Ідем ми провулочком темним,
У травні ідем, як колись.
А вишні, немов наречені,
У сукні біленькі вдяглись.

Далеко – далеко від дому
Солдатом на довгій війні.
І так, як раніше, ти знову
Приходиш до мене у сні.

В сметані купається слива
І вечір на варту встає.
Кохання гарячого злива
Наповнює серце моє.

У тебе давно на могилі
Калина обтрушує сніг,
Вдивляюся в верби похилі
І чую під нею твій сміх.

В волосся вже лебеді пір’я
Насипали густо мені,
Років відлетіли сузір’я,
А ти все приходиш у сні.    1975


Рецензии