Заради майбутнього
Запам`ятається довіку,
Де в мужніх воїнів серця,
Частіше билися без ліку.
Бо йшла війна-
Жорстока й мстива
І на шляху своїм безжальнім,
Нікого вона не щадила.
Там горе, сльози звідусіль,
Чекали кожного в тій битві
І в рани засипали сіль,
Шукали долі лиш в молитві.
Серед окопів та снарядів, грому,
Там юнаки листи читали з дому,
Серця палали від знемоги,
Бійці кували перемогу.
Жорстокість, злість-страшна картина,
Чекає мати свого сина,
Надію та плека й тривогу,
А молоді солдати здійснюють облогу.
Нехай роками стогне зболена земля,
Кістками вкрита і полита кров`ю,
Ми за життя майбутнього буття,
За мир і щастя, що сповнене любов`ю
Свидетельство о публикации №112053009962