Ах, не буди меня, Луна, не вороши

Бессонница

Ах! Не буди меня, Луна!
Не вороши душевной муки.
Прошла чудесная весна
И отзвучали счастья звуки.

Не вспоминай вечерний час,
Когда сидели с милым рядом.
Ты колдовала возле нас
И обнимала нежным взглядом.

И унесла с собой в полёт,
Кружила в вешнем хороводе,
Где соловей нам пел взахлёб,
Где целовались на восходе.

Ах! Не буди меня, Луна.
Замри на тёмном небосводе.
Душа, смятением полна,
Грустит, не радуясь свободе.

Художник  Иван Крамской
Лунная ночь

   ПЕРЕВОД


Ой, Місяць! МЕне не збуди!
Й не зворуши душевні муки.
Весна чудова – вдалині –
Вже й відлунали щастя звуки.

Й не згадуй той вечірній час,
Коли сиділи з милим поруч.
Ти чаклував все біля нас
І дарував свій ніжний погляд.

Хіба ж не ти уніс в політ,
Кружляв нАвесні в хороводі,
Де соловейко лив свій спів,
Де цілувались ми на сході?

Ой, Місяць! Не збуди менЕ!
Постій на темнім небосхилі.
Сум'яття душу захлине –
Свобода ждана їй не мила…

С наилучшими пожеланиями!
С уважением, Георгий.

благодарю за перевод на украинский язык
Георгия Олеговича Хвата