Та, що була зi мною з самого лiта...

Та, що була зі мною з самого літа,
Вливає у горло спирт, у лоно – сперму.
Надщерблена, надкусана, надпита,
З рота – образи, з очей – солодкий вермут.

Заламує руки, коліна дряпає, лікті.
Голою падає в ницість холодного ліжка.
В свої за двадцять «always will be sixteen».
З минулого – тільки стара єгипетська кішка.

На кахлі – розмазані плями блідої помади.
Зім’яті вологі купюри у шматах одежі.
Її диявол зовсім не носить Prada,
Лише жовті аркуші розумових обмежень,

Такий-сякий секс (просунув-посмикався-кінчив)
І пакетики коксу у верхній шухляді столу.
Світле майбутнє зарплатою в білий ліфчик
На квартплату, аборти, дешевий коньяк і колу.

Та, що була зі мною з самого літа,
Колись коліжанкою спала на моїх колінах,
Тепер підсуває за гроші комусь свій клітор
І нещасно кохає у сірих буденних рутинах
Колишнього в’язня і просто фактично колишнього.

Знаєте, в неї коси кольору стиглої сливи,
Рум’янець немов від цілунка Всевишнього
Й очі подібні до неба травневої зливи…


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.