Самiтниця
І зрозуміє, що комусь потрібна.
Вночі в мені з'являється самітниця,
Що ні на кого в світі не подібна.
Дивлюсь на неї: і святу, і грішную
Дочку і маму, подругу й коханку.
На вішаки, як сорочки, повішаю
Мої щоденні ролі до світанку.
Сиджу сама із болем або радістю
І намагаюсь їх в слова вплітати.
Як важко часом під своєю святістю
У серці звіра дикого ховати!
Побачить ніч: в моїй незримій сутності
Якась постійно боротьба триває.
У пошуку своєї самобутності
Легких шляхів, напевно, не буває.
27.05.2012
Свидетельство о публикации №112052907284
http://stihi.ru/2012/09/25/1578
ДОЛУЧАЙТЕСЯ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ )
Василина Иванина 21.10.2012 23:35 Заявить о нарушении