Побачить ніч: на кухні в мене світиться,
І зрозуміє, що комусь потрібна.
Вночі я нічия, сама собі самітниця,
І ні на кого в світі не подібна.
Не приміряю ролі, як сорочки,
Вони до ранку повисять на вішаках.
Ні матері, ні жінки, ані дочки -
Є тільки суть моя в кількох простих рядках.
Я наодинці з радістю і болем
Саму себе кладу на цей папір.
І раптом...закричить, заколе
У серці полонений звір!
І де вона, моя нeзрима сутність,
Де справедлива розуму вага?
Я чую звіра дикого присутність
І він мене в бою перемага!
05.04.2011
Побачить нiч - на кухнi в мене свiтиться...
© Copyright: Юлия Яремчук, 2012
Свидетельство о публикации №112052907232
Свидетельство о публикации №112052907232
Рецензии