Сидять у гніздечках лелеки,
Висиджують лелеченят.
Вони прилетіли з далека
В Чернігівські наші края.
Поблискує. Ллє дрібний дощик.
Все небо в хмаринках сліпих.
Ми їздили з братом у гості,
До рідних і близьких своїх.
Вертаємось із Батьківщини,
Тому так спокійно мені.
Хоча малувато лиш днини,
Та все ж задоволені ми.
Усе як раніш, змін немає,
Все ті ж побілені хати.
Здається, село вимирає,
У місто біжать молоді!
Хто з палицею, на порозі,
Стріча своїх любих діток,
А хто й у далекій дорозі...
З якої не ступиш і крок!
Пiсля провiдноi
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2012
Свидетельство о публикации №112052902997
Свидетельство о публикации №112052902997
Рецензии
