Мелодійна твоя хода
Мою пам’ять завжди живила,
Я на тебе весь час гадав,
Я до тебе направив вітрила.
Тільки вітер поніс їх туди,
Де немає нічого живого,
Де зітерті псуються сліди,
Де не вірять люди у Бога.
Але вірив я, вірив і знав,
Що настане солодка хвилина,
Моїх мрій золота новизна
Не загубиться в рідкісних винах.
Тільки скільки ще можна чекати?
Адже має усе свій кінець.
Де терпіння побільше взяти,
Зберегти щоб ключі від сердець?
У душі, у душі таємниця,
Їй відомі всі наші гріхи,
Бо душа, наче сіра темниця,
Зберігає інстинкт лихий.
Бо душа у небесних чарах
Гріє завжди в чужих краях,
Все життя я тобою марив,
Та не зміг побороти страх.
Мелодiйна твоя хода
© Copyright: Антон Онацько, 2012
Свидетельство о публикации №112052704341
Свидетельство о публикации №112052704341
Рецензии