Як ті соколики з гнізда і нумо далі!..
А що тепер? - Гніздо батьків пусте.
Порозліталися, і шлюби наче вдалі.
Нема батьків... – і це отак гніте!
На серці гніт. Додому вже не їду,
Коли проїздом, там усе чуже.
Не чути вигук сина: «Здрастуй, діду!»
І дід онукові вже груш не принесе.
А очі мамині зажурені від болю...
Той тихий голос: «Донечко, зажди!
Як хочеться ходити, мала б волю,
Я може підведусь до середи?»
Так і не встала… Роки, роки, роки!
Батьків нема – далеко від гнізда.
В душі так сумно, не приходить спокій,
А вже не так тверда й моя хода…
26.05.2012
Натхнення від:http://www.stihi.ru/2009/04/08/342
Картина із Яндекса.
Як тi соколики...
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2012
Свидетельство о публикации №112052600555
Свидетельство о публикации №112052600555
Рецензии
Так близько, Людо!
В мене теж вже нема до кого...
Тримайся за повітря!))))
Не сумуй, усьму свій час...
З теплом, я.
Соловей Заочник 27.05.2012 20:59 • Заявить о нарушении
В мене теж вже нема до кого...
Тримайся за повітря!))))
Не сумуй, усьму свій час...
З теплом, я.
Соловей Заочник 27.05.2012 20:59 • Заявить о нарушении
Так, усьому свій час! Таке воно життя-буття.
Радости!
Людмила Дзвонок 28.05.2012 23:26 Заявить о нарушении
Радости!
Людмила Дзвонок 28.05.2012 23:26 Заявить о нарушении