Злива восени
Вулицею босоніж біжу.
Серденько моє, співай-дзвени,
Лиш тобі секрет свій розкажу.
Та ти й так все знаєш – ти ж в мені,
Он який у тебе зараз стук!
Струм немов би по усій спині…
Мліла просто від його я рук!
Ой, яка ж ця злива, злива слів…
Все життя чекала на такі!
Донести до серця їх зумів…
А долоні… сонячні, м’які!
25.05.2012
Натхнення від:http://www.stihi.ru/2012/01/15/222
Картина из Яндекса.
Свидетельство о публикации №112052507439
Макат Нехошет 23.10.2012 22:41 Заявить о нарушении
Всього кращого!
Людмила Дзвонок 24.10.2012 00:35 Заявить о нарушении