Гойдає вітер верболози,
Ріка несе у даль потік.
В них задивились мої сльози,
Неначе хтось на них прирік.
Нема найгіршої печалі,
Коли далеко в світі син.
Багато років проминуло,
Вже призабутий його спів.
І запах чистого волосся,
І вперше - усмішка, слова...
Ти світ великий! Мене - трошки,
Палахкотить в душі журба.
Віддай його мені на хвильку,
Щоб заспокоїлась душа.
Я пригорну його до себе,
Як у дитинстві потіша.
Почую серцем небезпеку,
Прийду на поміч, - захищу.
У світ далекий, - миттю,
Я не поїду, - полечу!
Коли далеко в свiтi син
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112052504465
Свидетельство о публикации №112052504465
Рецензии
Дякую! Приємно, що вам сподобалось.Вам - великих успіхів!
Галина Яковлева Украина 26.05.2012 07:17 Заявить о нарушении
Галина Яковлева Украина 26.05.2012 07:17 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.