Горить рожевим сяйвом,
Схід сонця, голуба блакить.
Єдиний в серці земний подих,
І неймовірний біль, - щемить.
Так швидко промайнули роки ,
Що без зупинки йшли вперед!
Не оглядались, - наздогнали...
Лишили попіл сигарет.
Так гірко, що усе минає,
Проходить, як солодкий сон.
І кожен з нас, напевно знає,
Що з гіркотою цей фасон.
Ми істину одну плекаємо,
Як є початок, є кінець.
І після себе, рід свій залишаємо,
Не припиняємо в нім бій сердець!
Ми iстину одну плекайемо
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112052503678
Свидетельство о публикации №112052503678
Рецензии