Улице детства
В день святковий поміж літніх днів.
У Маячці у рідній зростали
Серед луків, гаїв і степів.
Подорослішали, поважніли
І розбіглися в різні краї,
Та на вулиці цій, Ленінградській,
Ми дитинство своє провели.
Чуйні жителі в кожному домі
І весела юрба дітлахів.
Лад і спокій панують у всьому,
Щедрість, мудрість ще наших дідів.
Найшанованіша, бо найстарша
Звісно, Ніна Михайлівна наша,
А справжнісінька втіха найкраща –
Наймолодшенька дівчинка Даша.
Тут є люди всіляких професій:
Продавці, водії й лікарі,
Вихователі, няні, доярки,
Трактористи є і вчителі.
Кухарі, комбайнери і прачки,
Та єдине об’єднує всіх:
Ми – селяни, земля нас годує,
Обробляєм старанно її.
Сяє вулиця наша гостинна
Різнобарвям усіх кольорів.
Всюди квіти, дерева і трави,
Спів і щебет лунає птахів.
Гордість жителів – це наша церква
До якої всі йдуть на свята.
З усіх вулиць у Старій Маячці
Ленінградська для нас – золота.
Якщо хочете переконатись –
Завітайте у гості до нас,
Не відмовимо жодній людині –
Щиро, з радістю стрінемо вас.
24.06.2005
Свидетельство о публикации №112052510634